10 кращих бомбардирів в історії чемпіонатів світу

Гарі Лінекер (Англія) - 10 голів (1986, 1990)

Один з найбільших англійських футболістів забив шість м'ячів на чемпіонаті світу 1986 року і став кращим бомбардиром турніру, що до цих пір не вдавалося жодному англійської гравцеві. Збірна Англії тоді дійшла до 1/4 фіналу. Чотири роки по тому нападник відзначився чотири рази, а його команда дісталася до півфіналу ЧС-1990.

Габріель Батістута (Аргентина) - 10 голів (1994, 1998, 2002)

Легендарний аргентинський нападаючий став одним з найвидатніших футболістів, які ніколи не вигравали чемпіонат світу. На чемпіонаті світу-1994 Батістута зробив хет-трик у першому ж матчі, але в підсумку його команда зійшла з дистанції вже в першому раунді плей-офф, поступившись збірній Румунії. Через чотири роки він знову робить хет-трик, на цей раз в поєдинку проти Нігерії і по разу забиває Японії та Англії, але його команда вилітає на стадії 1/4 фіналу. На мундіалі в Японії і Кореї Батістута не відзначався, як і вся аргентинська команда, яка з ганьбою не вийшла з групи.

Хельмут Ран (Німеччина) - 10 голів (1954, 1958)

Ран на прізвисько «гармата з Ессена» запам'ятався двома голами у фіналі ЧС-1954 проти збірної Угорщини. Крім того, він зіграв величезну роль в підсумковому успіху своєї команди. Чотири роки по тому в Швеції Ран знову блискуче грав у складі Бундестім. Він забив команді Югославії, ставши першим футболістом, який забив хоча б чотири м'ячі на двох різних чемпіонатах світу, а німці в підсумку вони дісталися до півфіналу.

Юрген Клінсманн (Німеччина) - 11 голів (1990, 1994, 1998)

Клінсманн був дуже забивним нападником, якому вдалося відзначитися на трьох чемпіонатах світу, і становив чудовий дует з Руді Феллером. Легендарний футболіст, який став пізніше тренером Бундестім, тричі відзначився на ЧС-1990 і допоміг своїй команді виграти турнір. Чотири роки по тому в США Клінсманн п'ять разів засмучував своїх суперників, а в 1998 забив ще тричі, ставши першим в історії футболістом, якому вдалося забити три голи на трьох чемпіонатах світу.

Шандор Кошич (Угорщина) - 11 голів (1954)

Кошич зіграв тільки на одному чемпіонаті світу в 1954 році, але був ключовим гравцем блискучої збірної Угорщини. Він забивав у кожному матчі своєї команди за винятком драматичного фіналу, в якому його команда поступилася збірній Німеччини.

Пеле (Бразилія) - 12 голів (1958, 1962, 1966, 1970)

Зірка майбутнього «Короля» футболу запалилася в 17-річному віці, коли він на ЧС-+1958 двічі забив у фінальному матчі проти збірної Швеції. Пеле через травму пропустив більшу частину ЧС-1962 але встиг відзначитися в матчі проти Мексики. Через чотири роки Пеле не зміг себе яскраво проявити, але в 1970 він знову тріумфував зі своєю збірною, обігравши в фіналі Італію.

Жюст Фонтейн (Франція) - 13 голів (1958)

Легендарний французький нападник зіграв тільки на одному чемпіонаті світу, але справив на турнірі справжній фурор, забивши 13 голів і став кращим бомбардиром світової першості. Фонтейн зіграв в шести матчах, а найбільш пам'ятним став матч проти діючих чемпіонів світу збірної Німеччини, коли француз забив чотири м'ячі.

Мирослав Клозе (Німеччина) - 14 голів (2002, 2006, 2010)

У 34 роки нападник «Лаціо» залишається єдиним футболістом, який забивав по чотири і більше голів на трьох чемпіонатах світу, а саме на ЧС-2002 і ЧС-2006 по 5 голів і на ЧС-2010 4 голи. Уродженець польського міста Ополє перебрався з батьком, теж у минулому професійним футболістом, до Німеччини. Природжений снайпер, який виступав раніше за «Вердер» і «Баварію», все ще має можливість побити рекорд Герда Мюллера і стати найрезультативнішим в історії «бундестім».

Герд Мюллер (Німеччина) - 14 голів (1970, 1974)

Кращий бомбардир збірної Німеччини всіх часів забив десять м'ячів на чемпіонаті світу-1970, а його команда зайняла тоді третє місце. Він став справжньою сенсацією турніру і прогримів на весь світ. Чотири роки по тому Мюллер забив чотири м'ячі, в тому числі переможний гол у фінальному матчі проти команди Голландії.

Роналдо (Бразилія) - 15 голів (1994, 1998, 2002, 2006)

Легендарний бразилець виграв титул чемпіона світу ще в юнацькому віці. Чотири роки по тому він був ключовою фігурою команди, яка в підсумку дійшла до фіналу. У 2002 році Роналдо забив вісім м'ячів на полях Японії і Південної Кореї, в тому числі зробив дубль у фінальному матчі проти Німеччини. Роналдо також поїхав на ЧС-2006, але цей турнір виявився для бразильців невдалим.

Всі власники «Золотої бутси»

Всі власники «Золотого м'яча»