Вікові особливості навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку: на замітку батькам
/ / Вікові особливості навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку
розділи "Наші діти" і "Освіта" на форумі >>>
Вікові особливості навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку: на замітку батькам
Дитина росте, міняється. Зовсім недавно він був послишним дошколенка, а тепер - гордо крокує до школи. Як зберегти допитливість дитини, зберегти здоров'я? Знання вікових особливостей навчальної діяльності дітей допоможе мамам і татам краще зрозуміти свою дитину, допомогти йому справитися з проблемами в школі, підвищити якість його підготовки.
Особливості навчальної діяльності дітей визначаються їх віковими фізіологічними і психологічними особливостями.
У молодшому шкільному віці в організмі дитини відбуваються істотні зміни. Збільшується м'язова маса, сила м'язів. Активно розвиваються дрібні м'язи кисті. Йде процес окостеніння хребта.
Відзначається якісне і структурна зміна головного мозку - встановлюється домінування і підпорядкування в системі міжпівкульних відносин. Домінування в даному віці функцій лівої півкулі створює умови для формування та функціонування абстрактного (вербально - логічного) способу переробки інформації, довільної регуляції вищої психічної діяльності, усвідомленості психічних функцій і станів. Таким чином, мислення розвивається від емоційно - образного до абстрактно - логічного.
Перехідна стадія розвитку вищої психічної діяльності зумовлює переважання процесу збудження над процесом гальмування. Для даного віку характерна недостатність процесу виборчого реагування, пов'язана з особливостями функціонування переднеассоціатівних областей мозку-відповідальних за прийняття рішень, оцінку значимості інформації, що надходить і організацію адекватного реагування. Як наслідок, спостерігається утруднення у виділенні основної значимої інформації і відволікання несуттєвими деталями. 1 Слабкість аналізу при сприйнятті компенсується яскраво вираженою емоційністю сприйняття.
Увага молодших школярів мимоволі, недостатньо стійко, обмежена за обсягом.
Можливості пам'яті дуже великі, проте діти не вміють розпорядитися своєю пам'яттю і підпорядкувати її завданням навчання (погано розвинений самоконтроль, самоперевірка при заучуванні). Безпомилково запам'ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий.
Для даного віку характерна відома податливість, сугестивність, довірливість, схильність до наслідування.
З початком навчання в школі психологи пов'язують прояв симптомів вікової кризи 7 років (роботи Л. С. Виготського, Л. І. Божович та ін.). Серед симптомів кризи - манерничанье і кривляння (Л. С. Виготський). Вік семи років - це вік втрати «безпосередності». Поведінка дитини перестає бути безпосереднім, природним. Причина цього - узагальнення переживань - особливий момент у розвитку, що приводить до утримування деякого переживання, «вклинювання» узагальненого переживання в поведінку дитини. Поведінка дитини перестає бути миттєвим, воно опосередковується узагальненим переживанням, зокрема, поданням про власні можливості. До 7 років, як стверджував Л. С. Виготський, виникає ряд складних новоутворень - самолюбство, самооцінка. 2 Формується також специфічне психічне новоутворення - позиція школяра, пов'язана з формуванням привабливості образу школи, потреби в придбанні нових знань. Діти прагнуть до визнання своєї нової позиції. Однак реально становище дитини до школи в родині, відношення до нього як до маленького викликає протест. Джерелом кризи розвитку є невідповідність нового особистісного освіти - позиції школяра - старою системою відносин, характерною для дошкільного дитинства. 3
Педагогам і батькам слід враховувати дані анатомо - фізіологічні та психічні вікові особливості при організації навчальної діяльності молодших школярів в школі і вдома. Необходімопроявлять турботу про правильну поставу дітей під час навчальних занять, що особливо важливо саме в цьому віці, так як постава, в основному, формується в 6 - 7 років. Правильна постава забезпечує нормальну роботу м'язів і внутрішніх органів, підвищує ефективність навчальної діяльності. Уже в початковій школі зараз спостерігаються різні порушення постави: сколіоз, сутулість, кругла спина, вигини хребта. Розрізняють три ступені порушення постави. При порушенні першого ступеня відхилення від норми слабо виражені і зникають в прямій стійці. При порушенні постави другого ступеня відхилення від норми стійкі. Вони не зникають в прямій стійці, але пов'язані, як правило, тільки з порушенням м'язового апарату, а тому піддаються виправленню. Викривлення хребта третього ступеня зачіпають скелет і лікуванню піддаються насилу. У перших двох випадках позитивний вплив на формування правильної постави важко переоцінити. Необхідно пояснити школярам правила правильного сидіння за партою, домашнім письмовим столом і їх значення для забезпечення здоров'я і, періодично, в разі необхідності, нагадувати про них.
У цьому віці також формуються і інші навички: підтримка правильної пози під час ходьби, виконання робіт стоячи або при відповідях біля дошки. Для розвитку опорно - рухового апарату велике значення набувають рухливі вправи.
Хороші результати дає поєднання навчання з грою. Тут максимально проявляються ініціативність, самодіяльність, змагальність школярів. Недолік руху шкідливий для здоров'я людини. Порушується робота серця, легенів, знижується стійкість до хвороб. Також для розвитку опорно - рухової системи важливі спеціальні вправи дрібної моторики (в тому числі письмові, які відпрацьовують точні рухи).
В області матеріально - технічного оснащення навчального процесу слід подбати про спеціальний підборі меблів, розміри якої повинні відповідати віковим характеристикам. З початком систематичного навчання в діяльності дітей переважаючим стає статичний компонент. Учні молодших класів проводять за партою від 4 до 6 годин на день. Разом з тим статистична витривалість у дітей даного віку невелика, стомлення організму розвивається відносно швидко, що пов'язано з особливостями рухового аналізатора. Так, у першокласників через 5 - 7 хвилин, а у другокласників через 9 - 10 хвилин скорочені м'язи переходять зі стану напруги до стану розслаблення. Велика статистична навантаження ще більше зростає, якщо учень сидить за столом неправильної конструкції або яка не відповідає своїми розмірами довжині і пропорцій тіла школяра.
Особливості сприйняття і пам'яті в цьому віці зумовлюють критерії відбору змісту. Педагогу і батькам слід вдаватися до захоплюючим, яскравим, емоційним образам, здатних викликати інтерес школярів. Велике значення в цьому віці набуває принцип наочності в навчанні. Наочність пов'язана не тільки з роботою органів зору, а й слуху, відчуття, нюху. Слід використовувати різні види наочності: чуттєво - конкретну (малюнки, макети, об'єкти природи); абстрактну і символічну (схеми, таблиці, діаграми, графіки).
З огляду на багатий потенціал пам'яті молодшого школяра в поєднанні з нерозвиненими вміннями самоконтролю і самоперевірки при заучуванні, необхідно приділити виробленню даних умінь, залученню школярів до раціональної організації власної навчальної діяльності. Істотне місце в організації навчальної діяльності також повинні зайняти вправи в довільному уваги, в активізації вольових зусиль для зосередження.
Характерні для даного віку певна податливість, сугестивність, довірливість, схильність до наслідування створюють сприятливу можливість для морального виховання молодших школярів, залучення їх до позитивних правилам соціальної взаємодії. Авторитет педагога, батька як носія колективних норм і цінностей для учнів цього віку досить високий. Слід вдаватися до опису ситуацій морального вибору, прагнути до викладу своєї точки зору, пояснення причин такого вибору, формування власної позиції молодших школярів. Виховує навчання здатне стати засобом формування відносин дитини з дорослими і однолітками, в сім'ї і поза школою, ставлення до себе і самооцінки.
Використана література:
1 Див .: Вікова фізіологія і шкільна гігієна: посібник для студентів пед. Інститутів. / А. Г. Хрипкова, М. В. Антропова, Д. А. Фарбер. - М .: Просвещение, 1990. - С. 39 - 58.
2 Див .: Виготський Л. С. Криза семи років. // Виготський Л. С. Зібрання творів в 6 томах. - М., 1984. - Т. 1. - С. 376 - 385.
3 Див .: ПолівановаК. Н. Психологія вікових криз. - М .: Видавничий центр «Академія», 2000. - С. 70 - 75; Божович Л. І. Проблеми формування особистості. // Божович Л. І. Вибрані психологічні праці. - М., Воронеж, 1995. - С. 213 - 227.