Капітуляція на "Камп Ноу". "Барселона" - "Баварія" - 0: 3. Ліга чемпіонів. 1/2 фіналу / Новини / Єврокубки: Ліга Європи, Ліга чемпіонів / Футбол / Спорт-Експрес в Україні


Фото: Reuters

Те, що відбувалося 1 травня 2013 року на "Камп-ноу" в Барселоні виглядало цілком логічно, але разом з тим досить дивно і гордовито.

Здавалося б, цілком і повністю заслужена перемога мюнхенської "Баварії".

Але! Двічі розгромити "Барсу", нехай і не в кращій її формі на даному етапі існування клубу, в півфінальних матчах найпрестижнішого європейського клубного турніру, погодьтеся, не кожному дано!

Взагалі, в цілому гра видалася нудною, апатичною і сухий, без ознак існування футбольного життя в Іспанії.

Відсутність гольових моментів і гострих комбінацій, млява гра в нападі на протязі першого тайму позбавили тієї очікуваної атмосфери, яка повинна мати місце в футболі такого рівня.

Мюнхенці, як і очікувалося, грали від захисту, що цілком закономірно в світлі недавніх подій. І, тим не менш, змогли змусити каталонців тричі виймати м'яч з сітки своїх воріт. В принципі, нічого дивного і надприродного не сталося, але якось не так убого уявляв собі останній півфінал єврокубка весь футбольний і навколофутбольний світ.

Хотілося пристрасті, шквалу запаморочливих і захоплюючих своєю віртуозністю атакуючих дій, боротьби на кожній ділянці поля протягом усього відведеного часу. І найбільше чекали цього від підопічних Тіто Віланова. Та й самі німці готувалися до подібного розвитку подій, заздалегідь вибравши оборонну тактику гри.

І нехай шанси на вихід іспанських конкістадорів у фінал були мізерно малі, проте навряд чи хто міг очікувати саме такого безвольно-апатичного виступу "Барселони" в останньому півфіналі Ліги чемпіонів. Та й ще й на "Камп-ноу"!

"Синьо-гранатові" навіть не намагалися натякнути на спробу відігратися, не кажучи вже про дії всього складу на поле. Чому такий іменитий клуб, яким є "Барселона" так легко здався? Бути може, це горде каталонське прояв гордовитого презирства до супротивника, що демонструється грою "Барселони" на домашній арені? Можливо.

Тоді назріває друге питання. Навіщо? Нерозумно вважати три м'ячі в свої ворота насмішкою. Тоді де ж той феєричний футбол диво "Барси", так полюбився за часів тренерської роботи Хосепа Гвардіоли, який незабаром очолить "Баварію"? Невже у всьому винна тренерська некомпетентність нового наставника іспанського гранда?

З іншого боку, чи був сенс Віланові ставити підопічним нереальні завдання і лізти зі шкіри геть, "вигризаючи" ілюзорну перемогу? Мабуть ні. Свідченням тому є те, що сталося сьогодні на арені "Камп-ноу". Час "Барселони" пішло. Пішло безповоротно. А як же Мессі? Де був новий Марадона сучасного футболу? Горезвісний аргентинець Ліонель Мессі, пославшись на нездужання (так ми тобі й повірили!), Так і просидів на лавці весь матч, демонструючи тим самим противнику одночасно і смирення і гордість. Мовляв, негоже королям програвати. Не царська це справа!

І, як виявилося, без свого "заспівувачі" Лео "Барселона", походи сьогодні більше на дворовій клуб, ніж на кумира багатомільйонної аудиторії шанувальників, не в змозі зберігати толерантність і стриманість, поступаючись перемогу. Повне ігнорування командної гри, з причини відсутності на полі "запальнички" Мессі, невиправдано груба гра деяких окремо взятих персоналій окровенно йшла врозріз з пропагованої політикою чистого футболу.

Негарно вийшло. Не по-каталонски. Футболістам такого класу необхідно мати витримку і вміти гідно програвати, залишаючи поле битви нехай не з щитом, але з високо піднятою головою. На жаль, але навіть цього ми не побачили.

Однак, справа тут не стільки в майстерності і підготовці "Баварії" як команди і у відсутності на газоні аргентинського форварда у складі "Барселони", скільки у відмінностях футбольних традицій різних країн. Бундеси завжди грали на результат, з властивою всьому німецькому футболу відповідальністю, скрупульозного вивчення противника, ретельному підходу до гри, точністю в розстановці і розподілі сил.

Але, якщо раніше метою ставилася перемога мінімальними зусиллями, утримуючи перевагу, то зараз у футболі німецького розливу активно практикується саме забивний потенціал, що укупі з командно орієнтованої тактикою гри, потужної оборонної технікою, емоційної і психологічною стійкістю і непохитним командним духом робить німецьку футбольну машину майже невразливою.

Іспанський футбол більш емоційний, амбітний, ризикований, з упором, перш за все, на лідера, а не на командну гру. Такий синусоїдальний футбол часто безпосередньо залежить від емоційно-психологічного стану, настрою провідного гравця і його стабільності, що ставить в прямо пропорційну залежність від одного футболіста положення всієї команди.

Чимала ставка робиться і на везіння, що часто приносить чималі плоди, Але, на жаль, іспанська фарт проти німецького холодного розрахунку в даному випадку не працює. І це далеко не банальне збіг обставин, це вже давно всім очевидна системна закономірність.

Як підсумок, перемога "Баварії" і повне фіаско "синьо-гранатових". Слід зробити невтішні висновки представникам іспанського футбольного світу і визнати повну капітуляцію перед обличчям футболу німецького.

Яскраві приклади особливостей і відмінностей футбольної стратегії чітко вимальовуються не тільки в матчі, зіграний на "Камп-ноу". Такі тенденції легко вловимі і в протистоянні мадридського "Реала" проти "Боруссії" з Дортмунда.

Аналогічні помилки робить іспанський клуб, орієнтуючись на гру одного атакуючого форварда, замість того, щоб не виділяти лідерські здібності, а мотивувати всю команду грати, спираючись саме на партнерську підтримку. Результат знаєте самі. "Реал" не при справах, а "бджоли" продовжують жалити. Факт.

Вже зовсім скоро, 25 травня на стадіоні "Уемблі" відбудеться вирішальний фінальний поєдинок Ліги європейських чемпіонів. Нас чекає барвистий, інтригуючий, незвичайно цікавий німецький фінал Ліги чемпіонів, в якому поміряються силами два гранда Бундесліги дортмундська "Боруссія", знаменита своїм бджолиним умінням гостро жалити з не менш титулованої мюнхенською "Баварією".

І вже зовсім неважливо, хто буде володарем трофею, головне в цьому моменті - це перемога німецького футболу в командному турнірі європейського масштабу. Може варто звернути увагу на Бундеслігу і орієнтуватися на гру своїх футболістів в складі команди, а не на навіжену легіонерську гонку на трансферному ринку?

Віталій Семотюк, Спорт-Експрес в Україні

Чому такий іменитий клуб, яким є "Барселона" так легко здався?
Бути може, це горде каталонське прояв гордовитого презирства до супротивника, що демонструється грою "Барселони" на домашній арені?
Навіщо?
Тоді де ж той феєричний футбол диво "Барси", так полюбився за часів тренерської роботи Хосепа Гвардіоли, який незабаром очолить "Баварію"?
Невже у всьому винна тренерська некомпетентність нового наставника іспанського гранда?
З іншого боку, чи був сенс Віланові ставити підопічним нереальні завдання і лізти зі шкіри геть, "вигризаючи" ілюзорну перемогу?
А як же Мессі?
Де був новий Марадона сучасного футболу?
Може варто звернути увагу на Бундеслігу і орієнтуватися на гру своїх футболістів в складі команди, а не на навіжену легіонерську гонку на трансферному ринку?