Термін воєнного стану в Україні скорочено до 30 днів
Росія, як СРСР в радянські часи, вважає Керченську протоку своїм внутрішнім водоймищем
Pavel Rebrov / Reuters
Президент України Петро Порошенко в понеділок ввів в країні з 28 листопада військовий стан. Зробити це йому рекомендувала Рада національної безпеки і оборони (РНБО) в ніч на понеділок, менш ніж через дві години після того, як управління ФСБ по Криму повідомило, що в Керченській протоці затримано двох українських катери і буксир. Мова не йде про оголошення війни Росії, запевнив Порошенко: військовий стан потрібно для захисту України. Чи не буде і офіційного розриву дипломатичних відносин з Росією, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін: їх і так фактично не існує.
РНБО пропонував ввести воєнний стан на максимальні за законом 60 днів. Але Порошенко виступив з відеозверненням і заявив, що знизив термін до 30 днів - з урахуванням намічених на 31 березня виборів президента: «Щоб військовий стан жодним вдень не накладалося на початок виборчої кампанії». Проте обговорення в Раді, яка за конституцією має затверджувати військовий стан, затягнулося і до моменту підписання цього номера до друку не завершилося.
За українським законом «Про правовий режим воєнного стану», поки воно діє, не можуть проводитися ніякі вибори, а повноваження президента України тривають, поки воно не закінчиться, не пройдуть вибори і не вступить на посаду новий президент. Згідно із законом про вибори президента виборча кампанія стартує за 90 днів до голосування: якби військовий стан тривало 60 днів (до 25 січня), вибори довелося б відкласти.
Кола по воді
Абордаж малих артилерійських катерів ВМС України «Нікополь» і «Бердянськ» і супроводжував їх буксира «Яни Капу» (кримсько-татарська назва кримського Красноперекопська) стався пізно ввечері в неділю, після того як прикордонні кораблі ФСБ відкрили вогонь по одному з катерів. Затримано 24 члена українських екіпажів, троє з них поранено. За словами представника УФСБ по Криму, порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 322 Кримінального кодексу Росії про незаконний перетин кордону. Людина, близька до російських спецслужб, каже, що справу порушено всерйоз і буде розслідувано, але не виключає і обміну українських моряків на потрібних Росії людей.
Кораблі ФСБ вранці в неділю тіснили йшли з Одеси до Маріуполя катера на південь від Керченського півострова, гонки продовжилися в південній частині Керченської протоки і закінчилися затриманням.
За словами людини, близької до Міноборони, російська сторона не заперечує права проходу українських кораблів в Азовське море і була готова, як уже було 23 вересня, пропустити українські кораблі, якби вони в належному порядку подали заявку за 48 годин, взяли на борт російського лоцмана і не порушували територіальних вод. Дозвіл портової влади потрібно було для проходу через Керченську протоку ще в ті часи, коли Крим належав Україні, пояснює співрозмовник. ВМС України в своєму Facebook стверджували, що російську сторону вони повідомили (точний час не повідомлялось), але відповіді не отримали.
Президент Порошенко вранці в понеділок зажадав від Москви повернути затримані катери і їх екіпажі і закликав Захід ввести нові санкції проти Росії, а міністр Клімкін назвав затриманих військовополоненими з юридичної точки зору.
Дії Росії засудили держдеп США, МЗС Канади, президент Литви, представник ЄС із закордонних справ Федеріка Могеріні і представник уряду ФРН Штеффен Зайберт.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав дії українських кораблів небезпечною провокацією і пообіцяв, що Росія буде і надалі присікати зазіхання на її територіальні води. Контактів з Порошенком у Володимира Путіна після інциденту не було, повідомив Пєсков. І Росія, і Україна зажадали скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН.
війна інтерпретацій
За словами людини, близької до Міноборони Росії, українські катери розроблені для патрулювання на річках, мають обмежену мореплавство і українське командування фактично виписало екіпажам квиток в один кінець. Два катери того ж типу, як і ті, що вийшли в неділю з Маріуполя на допомогу «Нікополю» і «Бердянську», але ретирувалися після інциденту, у вересні були доставлені до Маріуполя по суші на трейлерах, нагадує він.
Ольга Бенедская з адвокатської колегії «Муранов, Черняков і партнери» говорить, що по букві російсько-українського договору 2003 г. води Керченської протоки перебувають у спільному користуванні двох країн і українські кораблі, як і російські, мають право безперешкодного проходу. З точки зору міжнародного права зміна статусу Криму в 2014 р не вплинуло на статус Азовського моря і Керченської протоки. Але між Росією і Україною існують територіальні розбіжності, продовжує вона, загрози часом формулюються відкрито, так що російська сторона має право приймати пропорційні заходи для забезпечення безпеки.
За російській інтерпретації договору з Україною Керченську протоку після приєднання Криму став територіальними водами Росії, пояснює експерт Центру аналізу стратегій і технологій Михайло Барабанов, тому дії берегової охорони, яка заарештувала українські катери і буксир, повністю правомірні.
Вибори під загрозою
Керівник українського центру «Пента» Володимир Фесенко вважає інцидент «прямим наслідком нагнітання військово-політичної напруги в акваторії Азовського моря та Керченської протоки, яке відбувається з весни цього року з ініціативи Росії». На його думку, більшість політичних сил України вже підтримали пропозицію про введення воєнного стану, хоч і з різними застереженнями: «Далі все залежить від того, якою буде ситуація, - якщо повернуться три корабля, військовослужбовці і не буде нових конфліктів, то військове положення не буде продовжено і вибори відбудуться вчасно ».
Інцидент в Керченській протоці може підвищити рейтинги Порошенко, тільки якщо в українських ЗМІ буде організовано реакція на його підтримку, але і це не гарантовано, вважає директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков.
Чеснаков, колишній співробітник адміністрації президента, близький до помічника Путіна Владиславу Суркову, який курирує в адміністрації питання відносин з Україною.
Коментувати лавірування президента України означає інтерпретувати дії людини, який сам не до кінця уявляє, чого хоче і що йому вигідно, продовжує Чеснаков: «Порошенко вранці говорив, що вводить військовий стан на два місяці, до вечора змінив позицію і сказав про місяць. Він може знову виступити з новим відеозверненням, і до ранку ситуація може помінятися ». Термін в указі був скорочений до 30 днів, тому що «майже всі проти воєнного стану», вважає Чеснаков: «Може, натиснули фракції в Раді або [канцлер Німеччини Ангела] Меркель. Тепер він хоче якось зберегти обличчя ».
На думку президента консалтингового агентства МГИМО «Євразійські стратегії» Андрія Сушенцова, якщо Порошенко спочатку мав на меті спровокувати кризу і оголосити військовий стан, то завданням був не зовсім перенесення виборів, а створення особливого медійного режиму на передвиборний період. Військові ж дії проти Росії малоймовірні, вважає експерт.
Під час подібних подій завжди виростала підтримка влади, нагадує гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто: «Але зараз важко сказати, [чи відбудеться це,] бо в української влади дуже низький рейтинг».