ХК «Алмаз»

Слова, винесені в заголовок, були сказані одним з гравців «Алмаза» після останнього матчу сезону. І, мабуть, вони найкраще відображають ту атмосферу, яка була навколо команди в першу чергу влітку і перед початком плей-офф. І фахівці, і вболівальники, і навіть представники клубу висловлювали обережний песимізм щодо перспектив череповецької молодіжки ще під час передсезонних зборів.

І, якщо дивитися на зовнішні ознаки, то складно було не погодитися з цією точкою зору. Для Євгена Ставровського цей сезон став першим в кар'єрі, який він почав в якості головного тренера професійної команди. Склад теж не міг вселяти великого оптимізму. Він став самим «маленьким» в історії «Алмаза» - середнє зростання 178,38 см., А вага - 75,54 кг. Та й вік теж майже що «самий» - 18,49 року. Лише в самому першому сезоні команда була молодшою, але різниця незначна - 18,44 року. Та й зірковістю череповчани навряд чи могли похвалитися. Всі, хто відзначався в минулих сезонах, були розібрані по командам ВХЛ і КХЛ. А єдиний же діючий хокеїст, кого можна було б віднести до потенційних зірок - Михайло Бердін - покинув Череповець ще до початку чемпіонату. Але ця, здавалася фатальною втрата, обернулася для «Алмаза» найкращим трансфером міжсезоння.

Неминучі втрати в складі череповчан за підсумками попереднього сезону здавалися досить значними. Команду покинули два провідних центральних і кілька крайніх нападників, а також пара основних захисників. Закрити більшість утворилися вакансій вдалося багато в чому за рахунок поповнення зі своєї ж школи, та й іногородні запрошувалися, в основному, як то кажуть, на перспективу. Але приїхало і кілька майбутніх лідерів. З приміського «Молота» був запрошений Микита Колесніков, а з ярославського «Локо» Іван Данилов. Вони і Владислав шляхти склали кращу трійку нападу команди в міжсезоння, та й в регулярному чемпіонаті були аж ніяк не статистами.

Головний же трансфер трапився вже майже перед початком чемпіонату. Джерелом знову став ярославський клуб. «Локомотив» вирішив не продовжувати угоду з Олексієм Артамкіним, який в підсумку пройшов в найближчу географічно команду МХЛ - «Алмаз». Забігаючи наперед, скажемо, що це рішення стало фатальним для ярославської молодіжки в плей-офф.

Докладні статистичні підсумки регулярного чемпіонату читайте тут .

Результати передсезонної роботи нового тренерського штабу (до активної роботи з командою повернувся Сергій Земченко, а тренером воротарів став добре відомий Череповецким уболівальникам Андрій Карпін) стали видні вже на самому початку регулярного чемпіонату. Команда добре була підготовлена ​​фізично, виконувала великий обсяг роботи на льоду, при цьому показуючи дуже непоганий комбінаційний хокей. Недолік габаритів гравці компенсували грамотним взаємодією. Правда, тут же здалася і зворотна сторона медалі - «Алмаз» мало кидав і забивав. Але, як виявилося, вона не стала на заваді результатами. Сувора гра в обороні і відразу три висококласних голкіпера, які, змінюючи один одного, забезпечили надійні тили, привели до того, що Череповецький колектив став одним з найбільш мало пропускають в лізі.

На останньому рубежі оборони «Алмаза» склався тріумвірат з досвідченого Савелія Кононова, Іллі Донченко і Олексія Артамкіна. Саме Олексій став основним голкіпером команди і провів левову частку матчів в сезоні. А закінчив він його з коефіцієнтом надійності 1,77, що є найкращим показником для воротарів в історії «Алмаза».

Стовпами оборони можна назвати Володимира Калугіна і Олександра Зарубіна, котрі відіграли весь чемпіонат в парі. І тут як ніколи доречний теза про єдність протилежностей. Володимир - найкращий захисник-снайпер і бомбардир, а Олександр - найкорисніший гравець оборони.

В атаці ж безумовним лідером став Микита Лощенко, який набрав майже пів сотні очок.

Однак, як уже говорилося вище, результат принесла саме командна гра. «Алмаз» зміг пройти довгий шлях регулярного чемпіонату досить рівно, практично не допускаючи провалів і стабільно набираючи очки. При цьому, на лід постійно виходили і молоді гравці 1999 року народження. Це забезпечило череповчани не тільки ротацію складу, але і міцні тили на наступний сезон. Підсумком же стало шосте місце в своїй конференції.

Треба сказати, що скептичні висловлювання на адресу команди вщухли вже до середини регулярки. Адже підопічні Євгена Ставровського впевнено йшли в зоні плей-офф, а потрапляння в розіграш Кубка Харламова стало вже ніяк не ця несподівана, а цілком закономірним. Правда, розмови, «ховали» команду, поновилися в той момент, коли став зрозумілим перший суперник - «Локо».

З ярославської командою череповчани завжди грали «не дуже». Загальна статистика матчів досі залишається на користь «Локо», та й єдина на той момент зустріч суперників в плей-офф залишилася за «залізничниками». Не варто забувати і той факт, що ярославці на момент початку розіграшу Кубка Харламова були чинними чемпіонами.

Допомога до плей-офф «Алмаз» від інших команд системи клубу отримав - чотири нападники і один захисник підсилили склад «жовто-чорних». Однак, тут зустрілися труднощі, пов'язані з регламентом. У поточному сезоні лише три гравці 1996 року народження можуть бути представлені в заявці на матч. Це відразу перекреслило можливість вийти на лід для Савелія Кононова. Незважаючи на весь його досвід і майстерність, команді як повітря потрібна була додаткова потужність в атаці. Незадовго до кінця регулярки отримав травму В'ячеслав Скобелєв, вибувши до кінця сезону, і в підсумку в розпорядженні тренерського штабу залишилося лише чотири польових 96-го року: Данило Вовченко, Владислав Кодола, Сергій Лапін і Євген Степанов. Прибулий з «Северстали» Вадим Кудако народився в 1997, і це дозволило йому брати участь в матчах на загальних підставах.

Початок першої серії плей-офф вийшло кошмарним. Для «Локо». На своєму полі ярославці поступилися обидва матчі. У першій зустрічі завзяте безгольову протистояння затяглося до овертайму, де точним кидком більшість реалізував Данило Вовченко. Друга ж гра пройшла у відкритому ключі, але знову залишилася за череповчани - 4: 2. На берега Шексни підопічні Євгена Ставровського повернулися без Вадима Кудако, якого несподівано викликали в збірну. Понад мотивовані «залізничники» не просто виграли третій матч, а вчинили «Алмазу» розгром - 6: 0. А до четвертій грі крім Кудако з обойми випав основний центральний нападаючий - дискваліфікацію отримав Владислав Кодола. Доля цієї зустрічі і, можливо, всієї серії зважилася за півтори хвилини до закінчення основного часу. Точний кидок Володимира Калугіна в фінальному відчайдушному штурмі дозволив «жовто-чорним», поступалися до цього, зрівняти рахунок, а в овертаймі Ігор Гераськин поставив жирну крапку, красиво обігравши голкіпера суперника.

Здолавши чемпіона, «Алмаз» вийшов на не менше грізного суперника - «СКА-1946». Сорок шосту зайняли в цьому році перше місце в конференції Захід, а в регулярке перемогли череповчан в трьох матчах з чотирьох.

Чвертьфінал розділився строго на дві половини - матчі в Санкт-Петербурзі і Череповці. У північній столиці суперники продемонстрували абсолютно нетиповий для плей-офф відкритий хокей з величезною кількістю закинутих шайб - за дві зустрічі команди забили дев'ятнадцять голів! З першої «перестрілки» переможцями вийшли череповчани - 6: 4. Друга ж зустріч видалася для них кошмаром і подвигом - до середини другого періоду підопічні Євгена Ставровського поступалися 0: 4, але змогли зрівняти рахунок! На жаль, в овертаймі перемогу вирвали хокеїсти СКА. На противагу пітерському гольовому бенкету, в Череповці тріумфувала оборона. Напруга в обох матчах було колосальне, а більшу частину ігрового часу перевага однієї з команд було якихось одну шайбу. Третю зустріч «Алмаз» виграв з мінімальною перевагою 2: 1, а в четвертій до останньої хвилини рахунок був 1: 0, але помилки оборони пітерського колективу дозволили «жовто-чорним» розвинути успіх.

Обігравши «СКА-1946» череповчани гарантували собі участь у півфіналі, а значить і бронзові медалі. Безумовно, всім хотілося пройти далі, але в наступний суперники сітка турніру відрядила «Алмазу» ще одного переможця регулярного чемпіонату, на цей раз на Сході. Підопічні Євгена Ставровського вирушили в Нижньокамськ, в гості до місцевого «Реактор».

На жаль, цей виїзд став для «жовто-чорних» останнім. «Алмаз» поступився в перших іграх, поставивши себе в украй складне становище. Найбільш прикрим було, мабуть, перша поразка, коли переможця суперники з'ясовували в серії післяматчевих буллітів. У Череповці «Алмаз» перетворився і зміг показати зовсім інший, більш швидкий і агресивний хокей. Результатом цього стала перемога в третьому матчі серії 5: 2. Однак, в четвертій зустрічі фортуна повернулася обличчям до ніжнекамцев. «Жовто-чорні» провели свій найкращий матч у плей-офф: домінували на майданчику, перекидали суперника, створили незліченну кількість моментів, але програли.

У плей-офф безумовним першим номером став Олексій Артамкін. Він провів цей розіграш Кубка Харламова на найвищому рівні. Багато в чому саме його зусилля стали запорукою результату команди в цілому.

Серед польових же явними лідерами стали хокеїсти, які прийшли їх КХЛ і ВХЛ. Вадим Кудако провів просто феноменальний плей-офф. Він не тільки робив величезний обсяг роботи в захисті, а й встигав в атаці, закинувши вісім шайб за десять матчів! До речі, серед розіграшу Кубка він ще й встиг злітати з Олімпійської збірної в Південну Корею, де зіграв два матчі.

У нападі на поле домінувала перша трійка - Вовченко, Кодола, Лапін. Данило і Сергій закинули по п'ять шайб, а Владислав віддав дванадцять передач. Зауважимо побіжно, що в разі перегляду статистичних показників кількість асистентських балів може ще вирости. Євген Степанов же став надійним резервом. Він виходив в тих матчах, коли його партнери не могли опинитися на льоду з різних причин і вносив свій чималий внесок в результат команди.

Не можна не відзначити і Ігоря Гераськина. Він не тільки зміг замінити вибулого через травму В'ячеслава Скобелєва в ролі капітана, але і виявився майстром найпотрібніших голів. Обидві шайби, які вирішили результат не тільки матчів, але і серій, на користь череповчан належать саме Ігорю.

Цінності підсумкового результату команди додають суперники, які зустрілися на шляху «жовто-чорних» у плей-офф. Напевно, не буде перебільшенням сказати, що «Алмазу» дісталися найскладніші опоненти з усіх. У першому раунді череповчани зійшлися з чинним чемпіоном, а в двох інших з переможцями своїх конференцій. При цьому поступилися череповчани лише суперникам зі Східної конференції. І, до речі, в півфіналі «Алмаз» був наймолодшою ​​командою з решти чотирьох.

За підсумками виступу в сезоні 2016/2017 років «Алмаз» завоював бронзові нагороди. У зведеній же таблиці МХЛ команда займе четверте місце. Обидва результати є кращими в історії існування череповецької молодіжки.