СПОРТ НИЖЧИХ ДОСЯГНЕНЬ. Корупція в спорті

Скандал з покупкою медалей на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті став сенсацією лише завдяки незвичайній зухвалості його учасників і масштабом турніру, на якому він мав місце. Насправді корупції в спорті вже майже сто років, і поки не знайдений універсальний спосіб, щоб її перемогти.

Все починалося з води і бейсболу

Для тих, хто впевнений, що Олімпійські ігри в Солт-Лейк-Сіті з їх кількістю, так скажімо, дивних рішень - що в фігурному катанні, що у фрістайлі, що в лижних гонках, що в шорт-треку - перші скандальні, варто розповісти одну історію. 1904 рік, Олімпіада в Сент-Луїсі, заплив на 50 м. Угорець Жолт Халмаі (Zolt Halmai), якому на тих Іграх не було рівних серед спринтерів, впевнено перемагає, випереджаючи майже на корпус Скотта Лірі (Scott Leary) з США. Однак американський суддя показує, що перший ... Лірі! Халмаі, у якого не витримують нерви, кидається на суперника з кулаками: суддям доводиться розбороняти плавців. Оскільки помилка арбітра очевидна, призначається "золотий" заплив за участю угорця і американця. Халмаі перемагає, і праведлівость, на щастя, торжествує.

Американського суддю, який спробував позбавити угорця заслуженого успіху заради співвітчизника, тоді зрозуміли всі: вже в ті роки олімпійське "золото", ще не коштувало ні копійки, знайшло дивовижну привабливість, а спортивний девіз, згідно з яким головне не перемога, а участь, потихеньку, ледь народившись, перетворювався в безглуздий анахронізм. Чому близькість перемоги так діє на людей - окреме питання, що відноситься скоріше до області психології.

Все стало набагато простіше і страшніше, коли на кін в спорті були поставлені гроші. У 1919 році скандал, пов'язаний з корупцією в спорті, вперше потрапив на перші шпальти газет. Знову - американських.

Велика бейсбольна команда Chicago White Sox в тому сезоні, як зазвичай, була на голову сильніші за конкурентів. Однак у вирішальній серії програла поступається в класі Cincinnati Red. І тут хтось із чиказьких бейсболістів проговорився, що матчі були ними просто "здані"! Справа в тому, що у White Sox був дуже скупий власник, який навіть зіркам призначив надзвичайно скромну за американськими мірками зарплату. Ось ті й захотіли підзаробити, "продавши" престижну перемогу противнику. Підсумок того скандалу - довічна дискваліфікація восьми бейсболістів Chicago, в тому числі легендарного Джо Джексона (Joe Jackson), і вимога ліги гідно оплачувати працю спортсменів. Багато хто вважав, що на цьому з корупцією покінчено.

Якби американці, яких так обурило, що їхні улюбленці спокусилися на пару тисяч доларів (саме стільки зажадав для себе Джексон), знали, що буде творитися в спорті, коли він стане по-справжньому комерційним! А його історія починаючи з 80-х років, - це, на жаль, ще й історія постійних скандалів.

продажний футбол

Виділяється, безумовно, футбол. Зараз вже мало хто пам'ятає, що кращий футболіст чемпіонату світу 1982 року Паоло Россі (Paolo Rossi) в Іспанію приїхав, відсидівши два роки у в'язниці. Нападаючий Perugia потрапив за ґрати, коли з'ясувалося, що він разом з іншими відомими футболістами брав участь в надзвичайно популярному в Італії спортивному тоталізаторі. Його організатори говорили гравцям, який рахунок їх влаштовує в майбутньому матчі, а ті виконували за хороший гонорар вказівку, пропускаючи або, скажімо, не забиваючи голи.

Мало хто пам'ятає, що в сумнівних махінаціях в середині 80-х брав участь Milan, чий власник теж потрапив в поле зору правоохоронних органів. Добре, що опальну команду, яку покарали, перевівши в серію B, взяв Сільвіо Берлусконі (Silvio Berlusconi) і зробив її найсильнішим клубом світу.

Розквіт корупції в європейському футболі припав на 90-ті роки - епоху його комерційного зльоту. У травні 1993 року футболіст французького Valenciennes Жак Глассман (Jacques Glassman) повідомив, що представники марсельського Olimpique, з яким грала в чемпіонаті його команда, намагалися підкупити і його самого, і декількох партнерів. Почалося розслідування, в ході якого з'ясувалося, що президент марсельців Бернар Тапі (Bernard Tapie) створив налагоджену систему підкупу суперників - як в матчах національного чемпіонату, так і в міжнародних. Правда, довести факт дачі хабарів іншим командам виявилося дуже складною справою. Однак підкуп гравців Valenciennes був підтверджений, і Тапі в 1997 році відправився до в'язниці на вісім місяців. Несолодко довелося і Глассману: за це викриття футболіста вивели з основного складу клубу, а його відносини з керівництвом французького футболу різко погіршилися.

У вересні 1994 року тбіліське "Динамо" було знято з розіграшу Кубка UEFA і дискваліфіковано на рік за спробу дати хабар в розмірі $ 5 тис. Турецькому судді, обслуговував матч клубу з північноірландським Glentoran. Грузини, в свою чергу, стверджували, що ці гроші пропонувалися судді лише як компенсація за проїзд, харчування та проживання в готелі. Їм не повірили.

Ще голосніше був скандал, що трапився через рік. Його інспірував авторитетний іспанський рефері Антоніо Лопес Ньєто (Antonio Lopez Nieto). Він приїхав до Києва, щоб обслуговувати матч Ліги чемпіонів між місцевим "Динамо" і грецьким Panathinaikos. 13 вересня, напередодні гри, Лопес Ньєто повідомив представнику UEFA про спробу підкупу. За словами іспанця, генеральний директор українського клубу Василь Бабейчук і член правління "Динамо" Ігор Суркіс запропонували йому хабар в розмірі $ 50 тис. Плюс кілька шуб.

За версією динамівців, Лопес Ньєто прибув до Києва 12 вересня і попросив супроводжували його представників "Динамо" порадити, де можна придбати хутряні вироби. Іспанцеві була рекомендована одна з торгових фірм. Суддя пригледів там дві шуби - "для матері і для дружини", два помічника Ньєто - по одній, а потім ще - чотири хутряні шапки на трьох. Коли іспанець в день гри побачив чек на оплату хутра, він роздратовано сказав: "Раз ви виставляєте такі гроші, не треба нам ні шуб, ні сувенірів". Згодом саме цей чек і став основним речовим доказом для функціонерів UEFA.

Киянам, як і тбілісцям, вони не повірили. "Динамо" було дискваліфіковано на три роки, але через рік потрапило "під амністію" і змогло взяти участь в Лізі чемпіонів.

Влітку 1995 року всю Європу потряс процес, центральною фігурою якого став популярний голкіпер із Зімбабве Брюс Гроббелар (Bruce Grobbelaar). З'ясувалося, що, виступаючи за Liverpool, він співпрацював з малайзійськими бізнесменами, які спеціалізувалися на футбольному тоталізаторі, і "здавав" матчі. Через інцидент Гроббелар був вигнаний з англійської прем'єр-ліги.

У грудні 1996 року екс-керівники португальського Porto проговорилися, що за 12 років до цього дали $ 35 тис. Румунському судді Йону Ігне (Ion Igna) за те, щоб він забезпечив їм перемогу в півфінальному матчі Кубка кубків з шотландським Aberdeen. UEFA не став починати розслідування в зв'язку з цим визнанням.

Зате в березні 1997 року суворо покарав довічної дискваліфікацією швейцарського суддю Курта Ротлісбергера (Kurt Roethlisberger). Той вимагав у швейцарського ж Grasshopper $ 68,6 тис., Якими мав намір поділитися з білоруським арбітром Вадимом Жуком, що судив відбулася 30 жовтня 1996 року матч Ліги чемпіонів Grasshopper-Auxerre. Ротлісбергер, який викладає, до речі, французька мова, скаржився на те, що підписав "якісь документи на французькому, в якому не дуже сильний". Жук відповідальності уник.

У тому ж році колишній президент бельгійського Anderlecht Констан ван ден Сток (Konstant van den Stock) проговорився, що його клуб в 1984 році підкупив суддю, який обслуговував матч півфіналу Кубка UEFA Anderlecht-Nottingham Forest. Англійці тоді виграли перший матч з рахунком 2: 0, але іспанський суддя Гурусета Муро (Guruseta Muro), отримавши хабар в 1 млн бельгійських франків ($ 27 тис.), Забезпечив брюссельцям в матчі-відповіді, які відбулися 25 квітня 1984, перемогу з рахунком 3 : 0. Anderlecht вийшов у фінал. UEFA на один сезон відсторонив бельгійську команду від участі в єврокубках. Застосувати санкції до арбітра Муро виявилося неможливим: в 1987 році він загинув в автокатастрофі.

Це - лише найпомітніші випадки. Кілька разів через розслідувань у зв'язку з корупцією переривалися футбольні чемпіонати в Бразилії і Аргентині, Вірменії та Колумбії. Додамо сюди надто "логічні" результати ряду зустрічей на чемпіонатах світу: ну, скажімо, перемогу аргентинців над Перу - 6: 0 - в 1978 році або "матч світу" між австрійцями та німцями в 1982-му, що завершився мінімальною перемогою останніх 1: 0 , - цей результат влаштовував обидві команди, які вийшли до другого кола, залишивши без роботи збірну Алжиру. Або згадаємо, як симпатизували арбітри на останньому світовій першості господарям-корейцям в іграх з Італією та Іспанією. І, нарешті, з якими труднощами президенту FIFA Зеппу Блаттеру (Sepp Blatter) вдалося зам'яти скандал, що розгорівся у зв'язку з заявами африканських чиновників. За їхніми даними, на виборах голови організації він оплачував голоси на свою користь (один коштував $ 5 тис.), І взагалі федерація загрузла в корупції. Диму без вогню, як відомо, не буває.

У боксі грошей коштує навіть рейтинг

Футбол далеко не єдиний вид спорту, де процвітає корупція. Можливо, в інших видах вона не так помітна, оскільки на кону стоять менші суми. Але вона є.

У 1999 році вся Америка обговорювала процес, головним обвинуваченим у якому став президент Міжнародної боксерської федерації (IBF), однієї з трьох провідних організацій, контролюючих професійний бокс, Роберт Лі (Robert Lee). Було доведено, що він продавав місця в рейтингу. Наприклад, в 1998 році отримав від промоутерської компанії Main Event $ 25 тис. За те, щоб середньоваговик Фернандо Варгас (Fernando Vargas) перемістився з п'ятої позиції в класифікації відразу на першу. Всього послугами Лі скористалися 23 боксера, а нажив він на продажу рейтингу як мінімум $ 100 тис.

Зовсім недавно, в минулому році, в тюрму потрапив і відомий у світі боксу менеджер Боббі Мітчелл (Bobby Mitchell). З'ясувалося, що деякі його боксери виходять на ринг з однією метою - вчасно впасти і дати можливість просунутися в рейтингу супернику, який, зрозуміло, оплачував "нокаути". Погубило Мітчелла погане акторська майстерність одного з підопічних - Томаса Вільямса (Thomas Williams): в бою проти Річі Меліто (Richie Melito) він впав занадто відверто, та ще в столиці боксу - Лас-Вегасі! Це був вже перебір.

Слизькі гроші на льоду і не тільки

NHL, що вважається дуже "чистої" в плані договірних матчів лігою, також одного разу перенесла схоже потрясіння. Алан Іглсона (Alan Eagleson), той самий, який був одним з авторів ідеї зустрічей радянських хокеїстів з канадськими професіоналами і з якого почалася ціла епоха в світовому хокеї, насправді виявився не тільки далекоглядним керівником, а й спритним шахраєм. У 90-ті роки нарешті спливли факти, які підтверджують, що Іглсона, довгий час перебуваючи на посаді голови профспілки NHL, активно користувався особистою дружбою з власником Chicago Blackhawks Біллом Віртц (Bill Wirtz), організовуючи для того вигідні трейди гравців. Самим кричущим був епізод з великим Боббі Орром (Bobby Orr). У 1976 році Іглсона приховав від захисника Boston Bruins інформацію, що його клуб запропонував зірці новий вигідний контракт, що сказали тому, що ним цікавляться одні чикагці.

Зрозуміло, що випадків підкупу набагато більше в комерційних видах спорту. Це, однак, не означає, що їх зовсім немає в тих, які прийнято називати некомерційними. Припустимо, на Азіатських іграх в 1998 році в Бангкоку справжньою облозі з боку хабародавців піддалася китайська збірна з настільного тенісу. Горді китайці відкинули пропозиції і донесли про них куди слід. Багато, ризикнемо припустити, тихо, нікому не повідомляючи, погоджуються.

Ще один з джерел видання розповів, що на Олімпіаді в Сіднеї цілком реально було "вибити" для Олександра Кареліна четверту золоту медаль: результат його рівного фінального поєдинку з американцем Ралоном Гарднером (Rulon Gardner) насправді вирішувалося в кулуарах, а не на килимі. Але росіяни не зважилися діяти занадто нахабно.

Олімпіада коштує $ 2 млн

Окрема тема в розмові про корупцію - олімпійський рух. Ще в 1991 році член Міжнародного олімпійського комітету (МОК) від США Роберт Хелмік (Robert Helmick) пішов у відставку через звинувачення в зв'язках з колишніми партнерами по бізнесу.

Але справжній грім грянув в 1998 році, коли найстарший член МОК Марк Ходлер (Mark Hodler) оприлюднив дані про процвітаючому в організації хабарництві. Хабарі, за інформацією Ходлера, брали всім - "живими" грошима, цінними подарунками та повіями. Право провести Олімпіаду, якщо судити по хабарі, яка пропонувалася від імені людей, відповідальних за заявку швейцарського Сьона, коштувало $ 2 млн. Під підозру в числі інших 13 чиновників потрапив і глава Олімпійського комітету Росії Віталій Смирнов, з якого, однак, звинувачення після внутрішнього розслідування були зняті. Позбулися членства в МОК шестеро функціонерів - Жан-Клод Гангу (Jean-Claude Ganga) з Конго, Зейна ель-Абдин Ахмед Абдель Гадір (Zeina El-Abdin Ahmed Abdel Ghadir) з Судану, Ламін Кейта (Lamine Keita) з Малі, Чарльз мукор (Charles Mukora) з Кенії, Аугустин Арройо (Augustin Arroyo) з Еквадору і Серхіо Сантандер (Sergio Santander) з Чилі. Гангу, до слова, завдяки своїй посаді нишком заробив $ 270 тис.

Незабаром постраждали керівники оргкомітету Олімпіади в Солт-Лейк-Сіті, які допустили цілий ряд грубих фінансових порушень. Їх колеги, які займалися організацією попередньої Олімпіади - в Нагано, вчасно з благословення мера міста спалили всі 90 томів зі звітом про свою фінансову діяльність, тому відповідальності уникнули. З тих пір членам МОК подарунки в будь-якому вигляді отримувати суворо забороняється, а робота оргкомітетів стала по можливості прозорою. Більш того, який займав в кінці 90-х пост віце-президента комітету Дік Паунд (Dick Pound) опублікував величезний доповідь, в якому позначив всі больові точки олімпійського руху і особисто очолив боротьбу з корупцією. Як відомо, його тут же перевели на боротьбу з допінгом.

Взагалі, з корупцією борються всюди і різними способами. В NBA, наприклад, в 1985 році, побачивши, що вони не попадають в play-off клуби в кінцівці чемпіонатів борються ... за останнє місце, яке дає право вибрати кращого юніора на черговому драфті, і намагаються програвати матчі, ввели так звану драфт- лотерею. Через десять років баскетбольну практику перейняла NHL.

В італійських футболі, баскетболі та волейболі в кінці 80-х проводилася масштабна операція під назвою "Чисті руки" із залученням поліції і фінансових експертів. В крикеті, де випадки з "договірними" матчами виявляються мало не щомісяця, на деяких турнірах заборонено приймати ставки на результат змагань.

У Канаді створено Центр спортивної етики, що займається в тому числі проблемами упередженого суддівства та підготовкою арбітрів. Такого роду комісії працюють в США в рамках кількох "проблемних" федерацій - зокрема, фігурного катання. Їх зусилля дають плоди: гучних корупційних скандалів в американському олімпійському спорті не було давно.

В UEFA і FIFA після серії інцидентів в середині 80-х формально посилили санкції відносно причетних до корупції осіб. Втім, свого часу жартівник Гроббелар зауважив з цього приводу: "Є дає - знайдеться і бере".

Автор: Олексій Обладунків

Підготував: Сергій Коваль

джерело: http://www.kommersant.ru/

Дата публікації:

Читайте також:

15 квітня 2011, 19:50 - Прощай, смуток
15 квітня 2011, 19:29 - Олексій Гришин: щоб отримати хороший контракт, людина повинна підходити з точки зору зовнішності, вміти спілкуватися, показати себе ...
15 квітня 2011, 18:41 - Олімпійський калейдоскоп. ПЕРШИЙ СТАРТ - У ТРАВНІ
15 квітня 2011, 18:35 - Рекорди ще попереду
15 квітня 2011, 18:28 - Ігор Заїчка: Лондон, Сочі, Мінськ - все поруч, все близько
15 квітня 2011, 18:10 - В Європі Насті вже тісно
15 квітня 2011, 17:54 - Юрій Борзаковський: Пробігти дистанцію в 800 метрів швидше 1 хвилини 40 секунд - це космос
15 квітня 2011, 17:34 - Португальська вояж
15 квітня 2011, 17:26 - примусове вегетаріанство
15 квітня 2011, 17:19 - питання статі
13 квітня 2011, 23:56 - Теракт в мінському метро здійснили токар і електрик. Сьогодні о п'ятій ранку вони дали свої свідчення.
12 квітня 2011, 23:16 - БФЛА і національна команда висловлюють співчуття родині бронзового призера Олімпійських ігор в метанні диска Василя Каптюха в зв'язку зі смертю сина і всім сім'ям загиблих під час вибуху в Мінському метро
12 квітня 2011, 19:14 - У Казані завершився Чемпіонат Росії по акватлону - підводного боротьбі в ластах
11 квітня 2011, 16:34 - Давайте їсти сонце!
11 квітня 2011, 16:29 - День народження павутини