10 реальних прототипів знаменитих анімаційних персонажів

Погортавши книги письменниці Астрід Ліндгрен про Карлсона, шведські діти зазвичай залишаються при думці, що персонаж це, мабуть, не дуже-то симпатичний - як зовні, так і по поведінці. У себе на батьківщині Карлсон має славу досить шкідливим типом. У чарівного грушоподібної товстуна з величезним носом його перетворили вже в СРСР, коли знімали мультфільм «Малюк і Карлсон»; заодно був знижений градус пустотлива в його поведінці. Такий Карлсон нікого не злив - хоча б тому, що був дуже кумедний. Але підібрати ключ до його образу не могли досить довго, хоча режисер Борис Степанцев запрошував на прослуховування багатьох знаменитих радянських акторів. Все було не те. Перебравши всіх «зірок», Степанцев поскаржився своєму другові, Народному артисту Росії Василю Ліванову , На складності з пошуком «красивого, в міру вгодованого чоловіка в самому розквіті сил» (так описував себе в книзі сам Карлсон). Ліванов глянув на ескізи і зауважив: «Цей Карлсон на Рошаля схожий».

Григорій Рошаль був знаменитим режисером. Колеги знали його як м'якого і наївного добряка, в дійсності мало схожого на книжкового пустуна, так що спочатку Степанцев не оцінили порівняння належним чином. Але коли Ліванов став вимовляти сценарні репліки, пародіюючи голос Рошаля, образ Карлсона чарівним чином склався. Таким його сьогодні і знають глядачі. Рошалю, всупереч побоюванням Степанцева і Ліванова, «карикатура» жахливо сподобалася - в знак подяки він навіть надіслав Ліванову листівку, яку підписав «Рошаль, який живе на даху». Сподобався Карлсон і самої Астрід Ліндгрен - відвідавши СРСР, вона побажала зустрітися з Лівановим і подякувати йому за вдале попадання в «десятку».

Що стосується виникає в сіквелі мультфільму фрекен Бок, якій подарувала свій голос Фаїна Раневська , То тут авторам знову пощастило: змальовуючи «домомучітельніца» зі знаменитої актриси, вони не особливо сподівалися, що та захоче її озвучити - персонаж-то, з якого боку не глянь, досить неприємний. Раневська і правда спочатку сприйняла Хільдур Бок в багнети ( «Ну невже я така страшна ?!»), але потім змінила гнів на милість: чи багато хто актори озвучування можуть похвалитися тим, що їх персонаж схожий на них ще й физиогномические? В результаті фрекен Бок вийшла дуже яскравою тіткою, нехай і з негативною харизмою. Існує, до речі, конспірологічна легенда про те, що свого книжкового Карлсона Астрід Ліндгрен нібито спочатку списала з Германа Герінга (оскільки в роки Першої світової війни нацистський рейхсміністр авіації був льотчиком і налітав багато годин на винищувачі), але це, звичайно, повна нісенітниця.

Яндекс Дзен

Instagram

Telegram

Твіттер