Еволюція бодібілдингу: як виглядали качки 100 років тому - Fitness Guide

Еволюція бодібілдингу: як виглядали качки 100 років тому

М'язистим тілом з ідеальними пропорціями люди захоплювалися в усі часи. Але ось уявлення про ідеальні пропорції та обсяги м'язів поступово еволюціонують, та й можливості нинішніх силачів у багато разів більше, ніж у їхніх попередників 50, 100 і більше років тому. Тому сучасні бодібілдери дуже сильно відрізняються від перших представників цього брутального спорту. Ми вирішили наочно порівняти, як виглядали чемпіони по культуризму століття назад і зараз, а у кого статура краще - вирішуйте самі.

Основоположником культуризму як спорту вважається знаменитий силач Євген Сандов. В кінці XIX століття він був відомий на весь світ як найсильніша людина планети. Свою силу він демонстрував в цирку і в боротьбі, яка мала в той час шалену популярність. Але Сандову було цікавіше вдосконалювати своє тіло, ніж битися, тому замість традиційних в той час борцівських тренувань він розробив власний комплекс вправ, який базувався на гантелях, гирях та штанзі. У той час ці види обтяжень ще не були поширені і здавалися безглуздими, оскільки не несли в собі функціональності.

В кінці 1890-х років Сандом обґрунтовується в Лондоні, де відкриває власні гімнастичні та фізкультурні зали і просуває заняття з гантелями і штангами. Таким чином, зали Сандова стають першими в світі фітнес-клубами. На базі одного з таких клубів в 1901 році Сандов проводить перший в світі конкурс атлетичної статури, на якому вперше оцінюється саме краса тіла, а не сила. По суті це були перші в світі змагання з бодібілдингу. Саме тому головним призом для сучасних бодібілдерів, вручається за перемогу в конкурсі «Містер Олімпія», є бронзова статуетка Євгена Сандова.

Саме тому головним призом для сучасних бодібілдерів, вручається за перемогу в конкурсі «Містер Олімпія», є бронзова статуетка Євгена Сандова

Євген Сандов і Ронні Коулмен

Призерів конкурсу Сандова тих років нинішні бодібілдери-важковаговики могли б назвати «дріщ». Вони не тільки не вживали хімії, без якої неможливо уявити сучасний бодібілдинг, але і не мали достатніх теоретичних знань про харчування і тренуваннях, за рахунок якого нинішні початківці атлети можуть домогтися таких результатів за один-два роки. Проте для тих часів ці результати були вражаючими.

Призер конкурсу Сандова 1905 року містер Мюррей і російський бодібілдер Іван Водянов

Призер конкурсу Сандова 1905 року містер Мюррей і російський бодібілдер Іван Водянов

Атлет 1905 року містер Егглтон і діючий Містер Олімпія Філ Хіт

Друга хвиля захоплення культуризмом припала на 40-е і 50-е роки минулого століття і пов'язана з ім'ям американського бодібілдера Чарльза Атласу. Його фотографії, які перемогли на конкурсі «Найдосконаліший чоловік в світі», поширилися по всьому світу, після чого молодь кинулася тренуватися за методом Атласу. Розроблена ним система виконання вправ називалася «динамічним розтягуванням» і використовується до цих пір.

Чарльз Атлас і російський бодібілдер Олексій Лесуков

Чарльз Атлас і російський бодібілдер Олексій Лесуков

Чарльз Атлас і Містер Олімпія 2008 року Декстер Джексон