Білоруський теніс в 2018 році. Бережіть жінок, або Низхідна траєкторія "думського комітету"
До перших матчів нового сезону ВТА-туру ще близько трьох тижнів, і, поки тенісистки ще тільки готуються до нових баталій, саме час озирнутися і підвести деякі підсумки минулого сезону, який став, в цілому, успішним для білоруського жіночого тенісу. На жаль, чоловіча складова нашої збірної такою оцінкою похвалитися не може. Для такого оптимістичного висновку щодо прекрасної статі досить порівняти нинішні місця белорусок в рейтингу ВТА з їх торішніми показниками в світовому табелі про ранги. У цьому зіставленні ми спостерігаємо значний прогрес у нашій основний четвірки. Причому не тільки чисто арифметичний, а й якісний з точки зору демонструють тенісу.
Аріна Соболенко - N 13 ВТА (78-я за підсумками 2017 року)
Найголовніший прорив року в усіх ігрових компонентах, переможниця двох турнірів ВТА (Нью-Хейвен, Ухань) Навіть за міжнародними мірками прогрес 20-річної мінчанки не залишився непоміченим, і Жіноча тенісна асоціація удостоїла Аріну нагороди "Новачок року", віддавши їй перевагу перед Амандою Анісімовій, Даніель Коллінз, Міхаелою Бузарнеску і Софією Кенін. Більш того, її епічну битву на Відкритому чемпіонаті США з майбутньою переможницею турніру Наомі Осакою ВТА визнала другим в рейтингу кращих матчів 2018 року.
Хоча на початку сезону в особливі перспективи Аріни не вірилося, аж надто примітивною була сама структура тенісу білоруски. Терпіння не було, прорахунку комбінації на три-чотири ходи вперед не було, зате були ставка на виграш в один-два удари, неймовірна впертість в ігрових помилках, емоційні гойдалки навіть всередині одного гейму. Зараз поки що важко сказати, що так позитивно вплинуло на Соболенко - співпраця чи зі шведськими наставниками або прихід в команду Дмитра Турсунова, але до середини сезону це вже була зовсім інша тенісистка. Здібна не тільки на силовий, а й на комбінаційний теніс, який при тому не перестав бути суперагрессівним.
У якийсь момент їй стало абсолютно все одно, хто стоїть навпроти неї. Ніяких авторитетів, ніякої магії імен. Дійшло до того, що в одну серпневу тиждень Аріна вибила з боротьби трьох представниць топ-10 підряд: Каролін Возняцкі, Кароліна Плішкова і Каролін Гарсію. Тепер стик з Соболенко став великою проблемою суперниць - що робити з цією "вискочкою", як її нейтралізувати. Далеко не завжди це виходило, звідси і величезні, за мірками мінчанки, призові, виграні за один сезон посилання - 1 867 800 доларів!
А було б ще більше, і ще вище в рейтингу була б Соболенко, якщо б відповідала самій собі на турнірах "Великого шолома". Цю найважливішу складову календаря білоруска в сезоні, що минає провалила: лише на US Open Аріна дійшла до четвертого раунду, а на Australian Open, "Ролан Гаррос" і "Вімблдоні" покидала арени вже після стартового поєдинку. Колосальний резерв, але поки не використаний.
Олександра Сасновіч - N 30 ВТА (87-я за підсумками 2017 року)
Автор самої головної сенсації року. По крайней мере, такої точки зору дотримується Жіноча тенісна асоціація, вразила вікторії білоруски з рахунком 6: 4, 4: 6, 6: 0 на старті "Вімблдону" над дворазовою чемпіонкою турніру Петрою Квітовою. Саша, за її власним визнанням, провела найуспішніший сезон в кар'єрі, і з цим висновком важко не погодитися. Перше в кар'єрі потрапляння в топ-30, вихід в фінал на турнірі в Брісбені, гра в півфіналі московського турніру, рівне проходження практично всього календарного року.
І це все на тлі розставання з давнім особистим тренером Ігорем Светлакова, якому Сасновіч була вдячна за виведення її на рівень топ-50. Але в якийсь момент вони втомилися один від одного, відбулося перезавантаження команди. При цьому Олександра не стала вдаватися до послуг іноземного фахівця, взявши собі в наставники білоруського тренера Олександра Ленючева. Наскільки довгостроковим стане цей союз, поки сказати складно, але його плоди абсолютно відчутні і доступні в різних статистичних тенісних викладках.
На відміну від Соболенко, Сасновіч набагато впевненіше почувала себе на "Великих шоломах", жодного разу не покинувши турніри на самому старті. Олександра пробилася до другого раунду на "Ролан Гаррос", зафіксувала третього кола на відкритих чемпіонатах Австралії і США, а на "Вімблдоні" досить несподівано дійшла до 1/8 фіналу. Саме ці матчі стали основою її першого в кар'єрі сезонного мільйона доларів призових.
Єдиним "темною плямою на блискучому плані концесійних робіт" в пам'яті залишилося нищівної поразки Сасновіч на US Open від Наомі Осаки, яка за 51 хвилину навісив білорусці дві "бублика" - 0: 6, 0: 6. Той випадок, коли подібне краще забути, ніби й не було його ніколи.
Вікторія Азаренко - N 51 ВТА (208-я за підсумками 2017 року)
Дуже нерівний сезон у виконанні екс-першої ракетки світу, всього 29 матчів в 12 турнірах, і, тим не менш, один з найбільш крутих злетів за рейтинговою сходах за календарний рік. Почала грати тільки в березні, а закінчила вже в вересні. Найбільш вражаючий відрізок видала в Майамі, до півфіналу послідовно обігравши Медісон Кіс, Анастасію Севастову, Агнешку Радванська і Кароліна Плішкова.
На турнірах "Великого шолома" особливих лаврів не здобула: Australian Open пропустила, на "Ролан Гаррос" програла стартовий поєдинок, на "Вімблдоні" дійшла до другого раунду, на US Open - до третього.
На фініші сезону залишилася фактично без команди, і за її подальші перспективи в професійному турі було тривожно. Але останні новини зі стану білоруски обнадіяли. Ще на початку жовтня Азаренко прийняла рішення розлучитися з тренером Бенджаміном Ібрагімзаде, з яким вона почала співпрацювати в червні напередодні "Ролан Гаррос". Сам наставник назвав роботу з Вікторією "пригодою". А тепер до Азаренко повертається колишній тренер Вім Фіссетт, з яким вона працювала в 2015-2016 роках. В активі бельгійця підготовка таких гравців, як бельгійка Кім Клійстерс, румунка Симона Халеп, американка Медісон Кіс, британка Йоханна Конта. У минулому сезоні Фіссетт тренував німкеню Анжеліку Кербер. Крім тренера, в команду Азаренко повернувся фізіотерапевт Фабріс Готьє, з яким вона працювала з 2014-го по 2016-й. Все це свідчить про те, що екс-перша ракетка світу розраховує провести повноцінну передсезонну підготовку, щоб в майбутньому році повернутися в еліту професійного туру.
Віра Лапко - N 65 ВТА (131-я за підсумками 2017 року)
У минулому сезоні стала білоруським "стахановцем". Взяла участь аж в 26 (!) Турнірах, провівши 63 матчі (39 перемог, 24 поразки). Перша половина року посприяла такому підйому в рейтингу, який дозволив мінчанці потрапляти в основну сітку турнірів "Великого шолома" безпосередньо. І на "Вімблдоні", і на US Open Віра доходила до других раундів.
Найбільшим успіхом Лапко став вихід до півфіналу турніру ВТА в Лугано (призовий фонд - 226 750 доларів), де білоруска відправила пакувати сумки Анетт Контавейт і Кірстен Фліпкенс. Всього на рахунку четвертої ракетки країни за 2018 рік 338 тисяч доларів призових.
Загальний підйом белорусок в табелі про ранги зазначила навіть прес-служба ВТА, окремою статтею згадати історію нашого жіночого тенісу. У матеріалі "Білорусь в розквіті: від Звєрєвої до Азаренко, Сасновіч і Соболенко" офіційний сайт асоціації розповів про провідних білоруських гравців різних поколінь, а також про майбутнє цього виду спорту в нашій країні.
"З тих пір, як Білорусь стала незалежною в 1991 році, в країні з'явилося 11 тенісисток з топ-100 рейтингу - і тепер її майбутнє виглядає ще яскравіше".
Дуже важливою подією сезону стало збереження білоруської збірної прописки в Світовій групі Кубка федерації завдяки гостьовій перемозі над словачками, адже колектив з чотирьох таких сильних одиночок (плюс майстер парної гри Лідія Морозова) здатний на будь-які звершення в командному форматі. Капітан збірної Тетяна Пучек явно користується авторитетом серед підопічних, так що відмови від участі в КФ зараз навряд чи можна прогнозувати, на яку б висоту не забралися наші тенісистки.
Пішли, звідки прийшли
У чоловіків картина набагато менш милостива. Індивідуальні виступи білорусів в АТП-турі абсолютно не розкручені на білоруському телебаченні, тому про спроможність членів збірної вболівальники, як правило, судять за виступами команди в Кубку Девіса, освітлюваних по ТБ досить докладно.
Так ось в 2018 році всі свої три поєдинки в цьому форматі наші співвітчизники програли: австрійцям з рахунком 0-5, росіянам (2-3) і, нарешті, словакам (1-3). Заключне поразку вийшло особливо болючим, оскільки відправило збірну Білорусі в другу "Євро-Африку". А значить - мимо кваліфікаційних матчів Світової групи, куди ми могли потрапити навіть з дна першої Євро-Африканської зони завдяки новій реформі Кубка Девіса. Але для цього потрібно було обігравати словаків, і тоді 1-2 лютого 2019 року могли б зустрітися або з командою Казахстану в гостях, або на своєму майданчику прийняти канадців. Словаччини не обіграли (за відсутності травмованого Іллі Івашко це було спочатку проблематично), і опустилися туди, звідки колись з таким трудом піднялися.
Невеселу командну ситуацію посилило розставання з тенісом Максима Мирного, хоча це зовсім не проблема нашого прославленого ветерана, а питання до відтворення резерву збірної. Зрештою, 24-річна оранка Макса на нивах Кубка Девіса повинна була колись закінчитися, і тепер нам необхідна нова сильна парна комбінація.
Сам Максим записав в актив 53 титулу АТП (1 в одиночці, 52 в парі). Шість з них склали вікторії на "Великих шоломах". Білорус - дворазовий чемпіон "US Open" і чотириразовий переможець "Ролан Гаррос". При цьому Мирний двічі брав підсумковий турнір АТП. І це не рахуючи чотирьох титулів "Великого шолома", взятих в змішаному розряді (один в Лондоні, три в Нью-Йорку). На Іграх-2012 Максим Мирний в парі з Вікторією Азаренко вперше в історії виграв золото в новому виді олімпійської програми. За збірну Білорусі в Кубку Девіса Мирний провів 96 (!) Поєдинків, в 61 з яких здобув перемогу.
Нині у Максима починається нове життя. На радість дружині Ксенії, дочкам Меланії і Петра, синам Демидов і Трохима. А у збірній Білорусі - період осмислення дійсності і важких дум на тему "Як жити далі?"
"Думский комітет"
Ілля Івашко - N 92 АТП (230-й за підсумками 2017 року)
Єгор Герасимов - N 164 АТП (149-й за підсумками 2017 року)
Володимир Ігнатік - N 285 АТП (145-й за підсумками 2017 року)
Сергій Бетов - N 360 АТП (1074-й за підсумками 2017 року)
Ярослав Шило - N 660 АТП (394-й за підсумками 2017 року)
Дмитро Жірмонт - N 696 АТП (376-й за підсумками 2017 року)
Мартін Борисюк - N 1426 АТП (немає в рейтингу 2017 року)
Олександр Згировский - N 1 995 АТП (1781 й в рейтингу 2017 року)
Капітан команди і головний тренер збірної Володимир Волчков
А у збірній Білорусі - період осмислення дійсності і важких дум на тему "Як жити далі?